- комонник
- —————————————————————————————комо́нник 1іменник чоловічого роду, істотавершникарх.—————————————————————————————комо́нник 2іменник чоловічого родурослина
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
комонник — I а, ч. Дика трав яниста рослина, що цвіте синьо фіолетовим суцвіттям і використовується в медицині. II а, ч., заст. Вершник … Український тлумачний словник
вершник — (людина, що їде верхи конем), верхівець, їздець, верховий, комонник, джиґіт (умілий і вправний їздець); кіннотник, кавалерист (військовий вершник) … Словник синонімів української мови